Комарі – переносники інфекційних хвороб.
Заходи попередження укусів комарів

Комарі мають медичне значення, як переносники таких інфекційних захворювань, як малярія, дірофіляоз, жовта лихоманка, гарячки Західного Нілу, Денге та Чукунгунья, вірусу Зіка тощо.
В природі комарі виплоджуються у водоймах, коли температура води сягає 150 С і вище, потім розлітаються на відстань до 3 км у тваринницькі приміщення або залишаються недалеко від водойм. Живуть комарі 1-2 місяці, за цей період вони можуть розмножуватись 3-5 разів.
Максимальна їх чисельність в природі спостерігається щорічно з червня по серпень. Найбільш активні комарі у вечірні та нічні години, коли спадає денна спека. В цей час комарі можуть докучати людині укусами.
Для комарів має значення колір вашого одягу: їх приваблює світлий. Нападають на людей лише самки комарів, які харчуються кров’ю, що є необхідним для їх подальшого розмноження. На тілі в місцях укусів з’являється припухлість, почервоніння, свербіж.
Чисельність комарів залежить від кліматичних умов. Найбільш сприятливими для виплоду комарів є окраїни міста, райони новобудов, де штучно створюються водойми – котловани, ями, канави. Деякі види комарів здатні виплоджуватись в підтоплених або перезволожених підвальних приміщеннях.
На території м. Києва зареєстровано 25 видів кровосисних комарів, що мають медичне значення, як потенційні переносники збудників інфекційних та паразитарних хвороб:
– підродини Anophelinae рід Anopheles (малярійні) – 5 видів,Anophelesmaculipennismaculipennis, Anophelesmaculipennismesseae, Anophelesclaviger,Anophelesplumbeus,Anophelesatroparvus;
– підродини Culicinae роди Aedes, Culex, Mansonia, Culiseta (немалярійні) – 20 видів. Такі види комарів, як Aedescantans, Aedesvexans, Culexpipienspipiens, Coquillettidiarichiardii є факультативними орнітофілами, що передбачає їх участь у циркуляції вірусу лихоманки Західного Нілу.
Профілактика вищезазначених хвороб заснована на скороченні чисельності комарів, як переносників, шляхом знищення і перетворення місць їх виплоду, зниження ймовірності контакту людей з комарами.
Одним з методів профілактики є боротьба з комарами в місцях їх виплоду – на водоймах. Найефективнішим є створення несприятливих умов для розвитку комарів на 2-3 личинковій стадії розвитку – це дрібні гідротехні заходи та застосування інсектицидів, розчистка від водоростей, викошування водної та берегової рослинності, ліквідація заболоченостей, тимчасових водойм, калюж тощо.
Населенню для захисту від укусів комарів рекомендується наступне:
Під час перебування на природі слід вдягати одяг, що прикривав би більшу частину тіла, відкриті частини тіла слід змащувати репелентами. Репеленти – це, засоби які відлякують комах, застосовуються у вигляді кремів, лосьонів, спиртових розчинів, аерозолів. Репеленти наносять на шкіру тонким шаром, уникаючи подання на слизові оболонки. При необхідності можна ним просочувати одяг. Після нанесення на шкіру репеленти діють від 30 хвилин до 6 годин, що залежить від температури, вологості повітря, якості засобу. Засіб, нанесений на одяг, діє довше, чим при нанесенні його на шкіру.
Будь-який препарат може викликати алергічну реакцію у схильних до неї людей. Тому, користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій слід звертатись до лікарів.
Для попередження зальоту комарів до житла двері та вікна необхідно засітчувати протимоскітною сіткою. Спати треба під сітчатою запоною, краї якої слід старанно заправити під матрац. При появі комарів у приміщенні, їх знищують механічно або за допомогою аерозольних інсектицидів. Житлові приміщення рекомендується щоденно ввечері обробляти аерозолем. Можна використовувати електрофумігатори та антимоскітні спіралі. Після експозиції інсектициду протягом 20-30 хвилин приміщення треба провітрити, не знімаючи захисних сіток з вікон і дверей. Доцільно також обробити інсектицидами та репелентами запони, сітки на дверях та вікнах .
Крім того, важливо не допускати створення умов для розмноження комарів в побутових умовах, для чого слід спорожняти, очищати або накривати ємності, в яких може накопичуватися вода, а саме, відра, квіткові горщики, автомобільні шини тощо.

Пам’ятку підготувала
ентомолог ДУ «КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ЦКПХ МОЗ» Тетяна РОМАНЕНКО